Горицвіт 8

Чи ви губили коли-небудь власне взуття серед зимового походу? Так, це, виявляється, можливо. Наш таборятко так відчайдушно біг з гірки, що двометрові кучугури снігу не тільки злапали його взуття, але й ніби проковтнули — чоботів ніде не було видно! 

Тут ми дізналися, що таке командна робота не тільки на тренінгах, але безпосередньо в дії: хто руками, хто ногами, а хто пластиковими льодянками переривали учасники безкінечне біле поле у пошуках скарбів. І знаєте — хто шукає, той завжди знайде!

Але окрім цієї веселої історії, хлопці і дівчата знайшли у «Горицвіті» натхненні заняття зі скульптури, чуйну взаємодію зі світлом і темрявою на заняттях зображення, прийняли запрошення бути більш вільними і проявленими через музику і акторську гру.

Ми знаємо, що після кожного табору у підлітків залишається безліч історій про таборові пригоди, до яких вони можуть вертатися у своїй пам’яті.

Але за цими історіями є зажди більш глибокий пласт відчуттів: переживання доброзичливості, спільності, довіри... Як сказала одна з наших учасниць на завершальному колі: «У таборі я згадала, як це — жити без апатії»

Заради таких трансформацій і твориться наш «Горицвіт».