Горицвіт 11

У самому розквіті літа 18 підлітків зі східних та південних регіонів України поринули у творчий світ відновлення та натхнення.

Це могли б бути звичайні дитячі канікули, коли б не війна: хтось з підлітків досі живе у зоні бойових дій у супроводі звуків зброї і страху за життя; хтось з дітей був вимушений покинути свою домівку, втікаючи від окупації, залишити улюблених тварин, книжки, школу і друзів, але найважче – рідних, з якими більше немає можливості бачитися; більшість дітей проживають у відносно спокійному регіоні країни, але війна прокралася у саму серцевину їх життя, забравши їх батьків на службу, тож ці діти не з чуток знають, що таке жити у постійному очікуванні і невідомості; а Валерія і Святослав, сестра і брат з Харківської області, вже четвертий місяць намагаються впоратися з тим, що їх батько числиться на фронті безвісті зниклим…

Саме тому табір став для цих 18 хлопців і дівчат не стільки відпочинком і розвагою, скільки простором відновлення. 

Спокій, тиша, відпочинок від повітряних тривог, поживна їжа, чисте повітря і можливість гуляти босоніж, а також сталий ритм дня, що розпочинався неквапливою йогою і закінчувався довгими дружніми розмовами під зорями, – усе це створювало безпечний і оздоровчий простір для дітей посеред війни.

Команда “Горицвіту” підготувала цікаву і насичену програму для молоді, що базувалася на теорії триєдності: тіло, почуття і мислення, які разом утворюють цілісність людської природи. День за днем ми роздивлялися особливості буття в цих різних сферах, ставили питання і шукали разом відповіді. Як я можу дбати про своє тіло у часи перманентного стресу? Що необхідно робити для відчуття себе енергійним і життєрадісним? Чому я переживаю так багато емоцій і що мені з цим робити? Як розрізняти свої стани і проявляти екологічно непрості почуття? Які мої таланти і навички бажають бути проявленими? Як мені структурувати свою діяльність для найбільшої продуктивності і задоволеності від життя? Ці питання важливі для кожної людини, а особливо для підлітків, які тільки розпочинають свій шлях самопізнання і проявлення у великий світ. 

Ми шукали відповіді у глибоких і довгих розмовах, експериментах, вправах, ділилися досвідом і думками, але також використовували мультимодальний мистецький підхід. Молодь вивчала глибше свою емоційну природу на майстерні з перформансу, а також вчилася взаємодіяти у команді, втілювати фантазії, будувати сюжет, розповідати історії за допомогою звуків, пластичності і світла. Результатом стали дві зворушливі перформативні вистави, у яких молоді актори і акторки піднімали питання ідентичності, людського контакту і проблему самотності. На майстерні зі скульптури підлітки вчилися керувати своєю волею та виховували цілеспрямованість, адже для того, аби ідея стала реальністю, треба мати наполегливість і віру у свої сили. Так виникали світи з глини, дерева та каміння…

Особливою стала майстерня зображення, яка стала дебютом експерименту в “Горицвіті” – її проводили підлітки, які були у минулих наших таборах! Вікторія і Дмитро були надзвичайно щасливі стали учасниками проєкту вже у новому форматі. Вони з неабиякою відповідальністю підійшли до формування програми їхньої майстерні, підготували цікаві і різноманітні заняття з теорії кольору, експерементували з різними техніками, а також створили надзвичайно зворушливі значки за своїми ескізами! Експеримент з розширенням команди “Горицвіту”, запрошуючи вмотивованих учасників минулих заїздів, виявився абсолютно успішним – діти відчували спокій і довіру, молоді ментори натхнення і відповідальність за свій внесок у спільноту, а команда і організатори раділи новій вдалій формі проєкту.

Дні “Горицвіту” дійсно були схожі на життя великої родини: ми готували разом пироги, чаювали, грали у рухливі ігри, багато сміялися, дивилися кіно, танцювали, турбувалися про простір, створювали інсталяції, розповідали історії на ніч… Навіть складно уявити, що тиждень тому ми ще всі були незнайомцями! Атмосфера єдності і спільності наповнювала наші життя впродовж цих 10 днів разом надією, що людство може піклуватися один про одного, чути і підтримувати, а також – стверджувати життя, яким би руйнівним не ставав світ навколо. У нас завжди залишається вибір слідувати своїй внутрішній цілісності.